Социальное законодательство Украины

[alenka]

Міністерство праці та соціальної політики Соціальний захист інвалідів  http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=41290&page=0

Урядовий портал
Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України
http://www.kmu.gov.ua/control/

Міністерство охорони здоров'я України
офіційний сайт
http://www.moz.gov.ua/ua/i/

Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту http://www.kmu.gov.ua/sport/control/


Гарячі телефонні лінії 
 
26.12.2008 "Гаряча лінія" Міністерства праці та соціальної політики України 
0-800-507-309
 
 
05.12.2008 Національна „гаряча лінія” з питань насильства та захисту прав дітей 
Тел.: 0-800-500-335
цілодобовий телефон довіри 451-5-451
з питань допомоги жертвам насилля у сім'ї далi...»
 
 
05.12.2008 Телефон гарячої лінії Кабінету Міністрів для постраждалих від стихійного лиха 
(044) 256-78-08 далi...»
 
 
05.12.2008 Телефон прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів 
(044) 254-05-65 далi...»
 
 
05.12.2008 "Гаряча" телефонна лінія з питань пенсійного забезпечення 
0-800-500-392 далi...»
 
 
03.11.2008 Телефони "гарячих" ліній регіональних управлінь Пенсійного фонду України 
Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві
(044) 482-11-18 далi...»
 
 
06.10.2008 Телефон “гарячої” телефонної лінії Пенсійного фонду України 
0-800-503-753
(044) 284-63-74 далi...»
 
 
17.01.2008 Телефони "гарячих ліній" районних управлінь Пенсійного фонду України в м. Києві 
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - 482-11-18 далi...»
 

[vivat]

alenka, огромное спасибо за помощь! b]r[

[kate1208]

Здравствуйте, у меня такая проблема.Я через 2 недели выхожу на работу из дикретного отпуска.Но ребенка переодически нужно возить в реабилитационные центры.(ребенок-инвалид :ДЦП спастический тетропарез)Через сколько по законадательству, я смогу брать ежегодный отпуск, и есть ли какие-то отпуска, чтобы я могла возить ее и у руководства не было ко мне лишних вопросов?Может нужны какие-то вызова из центров.Мы из Украины. Заранее спасибо.

[vivat]

К сожалению я могу проконсультировать только про российскому законодательству.

[kate1208]

А тогда, если можно, ответе в России как с этим обстоят дела? Законы похожи, уже от этого и будем отталкиватся?

[vivat]

сильно сомневаюсь... у нас вот так https://forum.detiangeli.ru/index.php?topic=1506.0
есть очередные опуска - 28 календарных дней, есть отпуска без сохранения заработной платы, и есть 4 дополнительных выходных дня в месяц. Но проблемы с работодателем всегда есть... т.к. задача работодателя - получить эффективного работника, а не неработающую маму... увы

[alenka]

alenka, огромное спасибо за помощь! b]r[

Чем могу 

[alenka]

Здравствуйте, у меня такая проблема.Я через 2 недели выхожу на работу из дикретного отпуска.Но ребенка переодически нужно возить в реабилитационные центры.(ребенок-инвалид :ДЦП спастический тетропарез)Через сколько по законадательству, я смогу брать ежегодный отпуск, и есть ли какие-то отпуска, чтобы я могла возить ее и у руководства не было ко мне лишних вопросов?Может нужны какие-то вызова из центров.Мы из Украины. Заранее спасибо.

   Роз’яснення щодо застосування статті 19 Закону України «Про відпустки»
           МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
                                              ЛИСТ
від 14 квітня 2008 р. № 235/0/15-08/13


Роз’яснення щодо застосування статті 19
Закону України «Про відпустки» (додаткові відпустки працівникам, які мають дітей)

Роз’яснення щодо застосування статті 19 Закону України «Про відпустки» розроблено для надання практичної та методичної допомоги підприємствам, установам, організаціям.

З метою створення сприятливих умов для догляду та виховання дітей ст. 1821 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про відпустки» передбачено надання працівникам, які мають дітей, соціальної додаткової відпустки.

До набрання чинності Законом України «Про відпустки» згідно з п. 3 постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 22 січня 1981 р. № 235 жінці, яка мала двох і більше дітей віком до 12 років, надавалася додаткова триденна оплачувана відпустка, і загальна тривалість відпустки працівницям, які користувалися зазначеною додатковою відпусткою, не повинна була перевищувати 28 календарних днів.

З 1 січня 1997 р., тобто з дати набрання чинності Законом України «Про відпустки», відповідно до ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону жінці, яка працювала і мала двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, на її бажання щорічно надавалася додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних, що не включалася до загальної тривалості щорічної відпустки.

Зазначена норма поширювалась на жінку, яка всиновила дитину, батька, який виховував дитину без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також осіб, які взяли під опіку дитину.

Законом України від 6 лютого 2003 р. № 490-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» (набрав чинності з 1 березня 2003 р.) стаття 19 викладена в новій редакції:

«Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів».

У подальшому з 18 листопада 2004 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» перелік осіб, які мають право на зазначену додаткову відпустку, доповнено категорією «одинока мати».

Зазначену хронологію змін у законодавстві щодо надання додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, слід ураховувати в разі їхнього надання за минулі роки або виплати грошової компенсації за них при звільненні, для визначення кількості днів такої відпустки та переліку категорій працівників, які мали на неї право.


Порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад тривалість щорічної відпустки, передбаченої ст. 6, 7 і 8 Закону «Про відпустки», а також понад тривалість щорічних відпусток, установлених іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються в порядку, визначеному ст. 11 цього Закону.

Оскільки зазначена відпустка є соціальною відпусткою і не належить до виду щорічних, то вона може надаватися в будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини — до чи після;

Якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей.

Наприклад, якщо одинока мати, яка сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 р. — тривалістю 7 календарних днів за кожен рік до виповнення дитиною повноліття.


Визначення віку дітей для права на отримання додаткової соціальної відпустки

Право на додаткову соціальну відпустку залежить від віку дитини. Статтею 19 Закону України «Про відпустки» визначено вік дітей тільки для такої категорії, як «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років». Вік дитини-інваліда, всиновленої дитини, дитини під опікою, дитини одинокої матері (батька) цим Законом не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Тому жінка, яка працює і має дитину-інваліда; всиновлену дитину; одинока мати, яка виховує дитину без батька; батько, який виховує дитину без матері, мають право на цю відпустку до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з п. 2 ст. 243 Сімейного кодексу України опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років.

Отже, особа, яка взяла дитину під опіку, має право на додаткову соціальну відпустку до досягнення дитиною 14 років, а особа, яка в установленому порядку визнана піклувальником, — з досягнення дитиною віку 14 років і до виповнення їй 18 років, оскільки ст. 1861 КЗпП України гарантії, встановлені ст. 1821 цього Кодексу, поширено також на піклувальників.


Умови та порядок надання додаткової соціальної відпустки одинокій матері

Поняття одинокої матері визначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 (із змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів». Згідно з п. 9 цієї постанови одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

За цим визначенням для визнання «іншої жінки» одинокою потрібно дві ознаки: вона сама і виховує, і утримує дитину.

Після набрання чинності Законом України «Про відпустки» таке визначення одинокої матері для реалізації норм цього Закону не має застосовуватись, оскільки в п. 5 ч. 12 ст. 10 цього Закону визначено поняття одинокої матері як такої, яка виховує дитину без батька. Отже, участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої (Ротань В., Зуб. І, Стичинський Б., Науково-практичний коментар до законодавства України про працю: 6-те вид., доп. і перероб. — К.: А. С. К., 2006).

Це означає, що для встановлення права на додаткову відпустку має застосовуватись таке визначення одинокої матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка сама виховує дитину, якщо батько не проживає разом з дитиною та відсутні інші докази його участі у вихованні дитини, і за цих самих умов жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена).

Для отримання додаткової соціальної відпустки жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, має подати: копію свідоцтва про народження дитини і довідку органів запису актів громадянського стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини; жінка, яка є вдовою, — копію свідоцтва про народження дитини та копії свідоцтва про укладення шлюбу та свідоцтва про смерть чоловіка.

Законодавством не передбачено, які саме документи має подати жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена).


Питання виховання батьками дитини визначено Сімейним кодексом України.


Згідно зі ст. 157 цього Кодексу питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Як передбачено ст. 158 Сімейного кодексу України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування ухвалює на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

У разі ухилення батька від виконання своїх обов’язків з виховання дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.

З урахуванням зазначеного для підтвердження факту, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть бути пред’явлені, наприклад, довідка з ЖЕКу про реєстрацію особи за місцем проживання, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду про відсутність участі батька у вихованні дитини тощо.

Пред’явлення лише довідки з ЖЕКу про те, що дитина проживає разом з матір’ю, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у її вихованні.

Для отримання додаткової соціальної відпустки розлучена жінка, яка дійсно виховує сама дитину (без батька), має подати такі документи: копію свідоцтва про народження дитини; для підтвердження того, що жінка є розлученою, — копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який підтверджував би те, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Жінка, яка вдруге вийшла заміж, але її дитина від першого шлюбу новим чоловіком не всиновлена, для отримання такої відпустки має пред’явити документ, який підтверджував би те, що батько дитини не бере участі у її вихованні, та довідку органу реєстрації актів цивільного стану про те, що дитина новим чоловіком не всиновлена.

Якщо вдова чи розлучена жінка, яка виховує дитину без батька (в разі позбавлення його батьківських прав), вступила в новий шлюб з іншим чоловіком і її дитина від першого шлюбу ним не всиновлена, вона має право на додаткову соціальну відпустку як одинока мати.

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання додаткової соціальної відпустки як одинока мати не має.

Якщо працівницею не буде доведено факт, що вона дійсно виховує дитину сама, без участі батька, роботодавець може відмовити їй у наданні такої відпустки.

Зазначені умови та порядок надання додаткової соціальної відпустки застосовуються і до батька, який виховує дитину без матері (одинокий батько).

Одиноким батьком слід вважати чоловіка, який не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини записаний як її батько, вдівця, розлученого чоловіка, що виховує дитину без матері.


Визначення підстав для надання додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про відпустки» за наявності кількох підстав для надання додаткової соціальної відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.

У зв’язку з тим, що ст. 19 Закону України «Про відпустки» чітко не визначено сукупність кількох підстав для набуття права на додаткову соціальну відпустку тривалістю понад сім календарних днів, то з урахуванням правової експертизи цього питання, проведеної Мінпраці разом з Мін’юстом та Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, кожну підставу, визначену ч. 1 цієї статті, є правомірним вважати окремою підставою, а саме:

    *
      жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років;
    *
      жінка, яка має дитину-інваліда;
    *
      жінка, яка всиновила дитину;
    *
      одинока мати;
    *
      батько, який виховує дитину без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
    *
      особа, яка взяла дитину під опіку.

Так, одинока мати, в якої дитина є інвалідом, має право на таку відпустку за двома підставами (14 календарних днів): «жінка, яка має дитину-інваліда» та «одинока мати». Якщо одинока мати виховує здорову дитину (мається на увазі не дитину-інваліда), соціальна відпустка надається за однією підставою (сім календарних днів).

Якщо одинока мати виховує двох дітей віком до 15 років, така відпустка надається за двома підставами: «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років» та «одинока мати».

Жінка, яка має всиновлену дитину, і водночас є одинокою матір’ю (вдовою), користується правом на таку відпустку за двома підставами (14 календарних днів): «жінка, яка всиновила дитину» та «одинока мати».

Якщо одинока мати виховує двох дітей віком 16 і 17 років, вона має право на цю відпустку за однією підставою (тривалістю сім календарних днів). Для надання працівниці такої відпустки тривалістю 14 календарних днів не виконується підстава «жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років».

Заступник Міністра                                                В. ОНИЩУК 

[alenka]

1.Дополнительный отпуск
  Праця жінок за Кодексом Законів про Працю Стаття 177. Обмеження залучення жiнок, що мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, до надурочних робiт i направлення їх у вiдрядження
Жiнки, що мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, не можуть залучатись до надурочних робiт або направлятись у вiдрядження без їх згоди.

Стаття 182-1. Додаткова вiдпустка працiвникам, якi мають дiтей
Жiнцi, яка працює i має двох або бiльше дiтей вiком до 15 рокiв, або дитину-iнвалiда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матерi (у тому числi й у разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладi), а також особi, яка взяла дитину пiд опiку, надається щорiчно додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 7 календарних днiв без урахування святкових i неробочих днiв (стаття 73 цього Кодексу).
За наявностi декiлькох пiдстав для надання цiєї вiдпустки її загальна тривалiсть не може перевищувати 14 календарних днiв.
Зазначена у частинi першiй цiєї статтi вiдпустка надається понад щорiчнi вiдпустки, передбаченi статтями 75 i 76 цього Кодексу, а також понад щорiчнi вiдпустки, встановленi iншими законами та нормативно-правовими актами, i переноситься на iнший перiод або продовжується у порядку, визначеному статтею 80 цього Кодексу.
Стаття 184. Гарантiї при прийняттi на роботу i заборона звiльнення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей
Забороняється вiдмовляти жiнкам у прийняттi на роботу i знижувати їм заробiтну плату з мотивiв, пов'язаних з вагiтнiстю або наявнiстю дiтей вiком до трьох рокiв, а одиноким матерям - за наявнiстю дитини вiком до чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда.
При вiдмовi у прийняттi на роботу зазначеним категорiям жiнок власник або уповноважений ним орган зобов'язанi повiдомляти їм причини вiдмови у письмовiй формi. Вiдмову у прийняттi на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.
Звiльнення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв (до шести рокiв - частина шоста статтi 179), одиноких матерiв при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, коли допускається звiльнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жiнок здiйснюється також у випадках їх звiльнення пiсля закiнчення строкового трудового договору. На перiод працевлаштування за ними зберiгається середня заробiтна плата, але не бiльше трьох мiсяцiв з дня закiнчення строкового трудового договору.

Стаття 185. Надання вагiтним жiнкам i жiнкам, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв, путiвок до санаторiїв та будинкiв вiдпочинку i подання їм матерiальної допомоги
Власник або уповноважений ним орган повинен у разi необхiдностi видавати вагiтним жiнкам i жiнкам, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, путiвки до санаторiїв та будинкiв вiдпочинку безкоштовно або на пiльгових умовах, а також подавати їм матерiальну допомогу.

2. Больничный
3. Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність у зв'язку з доглядом за хворим членом сім'ї, хворою дитиною, дитиною віком до трьох років та дитиною-інвалідом до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за дитиною

3.11. Якщо мати або інша працююча особа, яка доглядає за хворою дитиною, перебуває у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці без збереження заробітної плати, то листок непрацездатності видається з дня, коли мати або інша працююча особа, яка здійснює догляд за хворою дитиною, повинна стати до роботи.

3.12. Листок непрацездатності видається одному із працюючих батьків (опікуну або піклувальнику), який виховує дитину-інваліда до 16 років, лікуючим лікарем до від'їзду в санаторій на весь термін лікування дитини в санаторії з урахуванням часу на проїзд туди і назад при наявності висновку ЛКК про необхідність індивідуального догляду за нею під час лікування у санаторії.

У разі порушення режиму особою, що здійснює догляд за дитиною-інвалідом до 16 років, лікуючий лікар санаторію робить відповідний запис у листку непрацездатності, який засвідчується підписом головного лікаря та печаткою санаторію.

3.13. Листок непрацездатності видається працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною віком до трьох років, дитиною-інвалідом віком до 16 років, у випадку хвороби матері (опікуна, іншого члена сім'ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до 3 років, виховує дитину-інваліда віком до 16 років) на період, коли вона за висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною.

У цьому випадку листок непрацездатності видається лікарем-педіатром на підставі довідки з поліклініки чи стаціонару, що засвідчує захворювання матері (опікуна, іншого члена сім'ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до 3 років, виховує дитину-інваліда віком до 16 років).

3.14. У разі захворювання дитини поза постійним місцем проживання листок непрацездатності та довідка для догляду за нею видаються за місцем тимчасового перебування дитини територіальним лікувально-профілактичним закладом з дозволу головного лікаря, і мають бути засвідчені його підписом та печаткою цього лікувально-профілактичного закладу

 
3. Неоплачиваемый отпуск
ВІДПУСТКИ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
     Стаття 25. Відпустка  без  збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку
Відпустка без  збереження  заробітної   плати   за   бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:
1) матері  або батьку,  який виховує дітей без матері (в тому числі  й  у  разі  тривалого  перебування  матері  в  лікувальному закладі),  що  має  двох  і  більше  дітей  віком  до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;
3)  матері  або  іншим  особам,  зазначеним  у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону,  в  разі  якщо дитина  потребує  домашнього догляду,  - тривалістю,  визначеною в медичному  висновку,  але  не  більш  як  до  досягнення   дитиною шестирічного віку,  а  в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний),  - не більш як  до  досягнення  дитиною шістнадцятирічного  віку;
(  Пункт  3 статті 25 в редакції Закону N 2318-IV від 12.01.2005  )
4) ветеранам війни,  особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною,  та  особам,  на  яких  поширюється  чинність Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту" , - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
5) особам,   які   мають   особливі   трудові  заслуги  перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
6) пенсіонерам  за  віком та інвалідам III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
7) інвалідам I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
8) особам,  які одружуються,  - тривалістю до 10  календарних днів;
9) працівникам у разі смерті рідних по крові  або  по  шлюбу: чоловіка (дружини),  батьків (вітчима,  мачухи),  дитини (пасинка, падчірки),  братів,  сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування  часу,  необхідного  для  проїзду до місця поховання та назад;  інших рідних  -  тривалістю  до  3  календарних  днів  без урахування  часу,  необхідного  для  проїзду до місця поховання та назад;
10) працівникам  для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу,  який за висновком медичного  закладу  потребує  постійного стороннього   догляду,   -   тривалістю,  визначеною  у  медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;
12)   працівникам,  допущеним  до  вступних  іспитів  у  вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу,  необхідного  для  проїзду  до  місцезнаходження навчального закладу та назад;
13) працівникам,  допущеним  до  складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від  виробництва,  а  також працівникам,   які   навчаються  без  відриву  від  виробництва  в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю,  необхідною  для  проїзду  до  місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
14) сумісникам   -  на  термін  до  закінчення  відпустки  за основним місцем роботи;
15) ветеранам  праці  -  тривалістю  до  14  календарних днів щорічно;
16)  працівникам,  які  не  використали  за попереднім місцем роботи   щорічну  основну  та  додаткові  відпустки  повністю  або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних  днів  у  перший  рік роботи на даному підприємстві до настання  шестимісячного  терміну  безперервної роботи.
( Пункт 16 частини  першої статті 25 в редакції Закону N 2073-III від 02.11.2000  )
17) працівникам,  діти яких у віці до 18 років вступають  до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу,  необхідного для  проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.
За наявності  двох  або  більше  дітей  зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.
(  Частину  першу статті 25 доповнено пунктом 17
згідно із Законом N 2622-IV від 02.06.2005  )
Працівникам, які навчаються без  відриву  від  виробництва  в аспірантурі,  протягом  четвертого  року  навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на  тиждень  без  збереження заробітної плати.
     Стаття 26. Відпустка  без  збереження  заробітної  плати  за згодою сторін
За сімейними обставинами та з інших  причин  працівнику  може надаватися  відпустка  без  збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або  уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.    
(  Частину  другу  статті  26  виключено  на  підставі Закону N 2073-III від 02.11.2000  )
4. Основной отпуск можно разбить на части
   Стаття 12. Поділ щорічної відпустки на частини. Відкликання з відпустки
Щорічну  відпустку  на прохання працівника може бути поділено на  частини  будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її  частина  становитиме  не  менше 14 календарних днів. ( Частина перша   статті   12  із  змінами,  внесеними згідно  із  Законами N  2073-III від 02.11.2000, N 490-IV від 06.02.2003  )
Невикористану частину  щорічної  відпустки  має  бути  надано працівнику,  як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців   після   закінчення  робочого  року,  за  який  надається відпустка.
Відкликання  з  щорічної  відпустки  допускається  за  згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або  негайного  усунення  їх  наслідків,  для відвернення нещасних випадків,  простою,  загибелі  або  псування  майна підприємства з додержанням  вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених  законодавством.  У  разі  відкликання  працівника  з відпустки  його  працю  оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована  на  оплату невикористаної частини відпустки. ( Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2073-III від 02.11.2000  )

[vivat]

alenka, а о себе расскажешь?
Чтобы мы все поближе могли познакомиться... ты юрист по профессии? или по призванию? sdfb

[alenka]

alenka, а о себе расскажешь?
Чтобы мы все поближе могли познакомиться... ты юрист по профессии? или по призванию? sdfb

 Конечно расскажу! Мне 27 лет, замужем, Никитушка первый и желанный ребенок. Беременность  и роды прошли без особых проблем, а вот прививка БЦЖ - дала нам откат в виде ядерной желтухи и органического порожения ЦНС.  В 7 месецев поставили ДЦП (спастико-гиперкинетическая, тетрапарез и дальше по списку сопутствующие " прелести") Вот  теперь боремся !!! По профессии я бухгалтер, кое с чем приходилось по работе сталкиваться, есть  и знакомые юристы ( если что могу проконсультировать).  А так сама пытаюсь разобраться, приходишь в совбес, а они и толком ничего не знают и разговаривать не хотят... достали Пришлось в законодательстве покапаться sqwe. Буду рада если кому-то пригодяться мои знания. Если что-то интересно -спрашивайте, с удовольствием отвечу  b]r[

[alenka]

Транспортные льготыСоответственно со ст. 38-1 закона Украины «Об основах социальной защищенности инвалидов на Украине», инвалиды, дети-инвалиды и лица, сопровождающие инвалидов первой группы или детей-инвалидов (не более одного сопровождающего), имеют право на бесплатный проезд в пассажирском городском транспорте (кроме метрополитена и такси), а также всеми видами пригородного транспорта.
Инвалиды, дети-инвалиды и лица, сопровождающие инвалидов первой группы или детей-инвалидов (не более одного человека, который сопровождает инвалида или ребенка-инвалида), имеют право на 50% скидку стоимости проезда на внутренних линиях (маршрутах) воздушного, железнодорожного, речного и автомобильного транспорта в период с 1 октября по 15 мая».

 

[alenka]

    МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
                  МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
              МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

                            Н А К А З

 N 226/293/169 від 30.04.2002     Зареєстровано в Міністерстві
     м. Київ                      юстиції України
                                  31 травня 2002 р.
                                  за N 466/6754


            Про затвердження Порядку надання державної
            соціальної допомоги інвалідам з дитинства
                        та дітям-інвалідам
     З метою  забезпечення реалізації Закону України "Про державну
соціальну допомогу  інвалідам  з  дитинства  та   дітям-інвалідам"
та  доручення Кабінету Міністрів України від 8 січня
2002 р. N 20898/1 Н А К А З У Є М О:

     1. Затвердити Порядок надання державної  соціальної  допомоги
інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам (додається).

     2. Міністерству  праці  та соціального захисту і Міністерству
фінансів Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та
соціального  захисту  населення  і головним фінансовим управлінням
обласних державних адміністрацій, Головному управлінню соціального
захисту  населення  і  Головному  фінансовому управлінню Київської
міської державної адміністрації,  Управлінню праці та  соціального
захисту   населення   і  фінансовому  управлінню  Севастопольської
міської  державної  адміністрації  забезпечити  надання  державної
соціальної  допомоги  інвалідам  з  дитинства і дітям-інвалідам та
здійснювати  постійний  контроль   за   ефективним   та   цільовим
витрачанням коштів Державного бюджету України.

     3. Міністерству   праці  та  соціального  захисту  Автономної
Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту
населення  обласних державних адміністрацій,  Головному управлінню
соціального  захисту   населення   Київської   міської   державної
адміністрації,  управлінню  праці та соціального захисту населення
Севастопольської   міської   державної   адміністрації    надавати
Міністерству  праці  і  соціальної політики України інформацію про
надання державної соціальної допомоги  інвалідам  з  дитинства  та
дітям-інвалідам   за   формою   та   у   терміни,  що  затверджені
Міністерством праці та соціальної політики України.

     4. Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, головним
фінансовим управлінням обласних державних адміністрацій, Головному
фінансовому управлінню Київської міської державної  адміністрації,
фінансовому    управлінню   Севастопольської   міської   державної
адміністрації надавати Міністерству  фінансів  України  інформацію
про  використання  коштів на виплату державної соціальної допомоги
інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам за формою та  у  терміни,
що затверджені Міністерством фінансів України.

 Міністр праці та соціальної
 політики України                                І. Сахань

 Міністр фінансів України                        І.Юшко

 Міністр охорони здоров'я України                В. Москаленко

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Міністерства праці та
                                      соціальної політики України,
                                      Міністерства охорони
                                      здоров'я України,
                                      Міністерства фінансів
                                      України
                                      30.04.2002 N 226/293/169

                                      Зареєстровано в Міністерстві
                                      юстиції України
                                      31 травня 2002 р.
                                      за N 466/6754


                         Порядок надання
      державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та
                         дітям-інвалідам
                       1 Загальні положення

     1.1 Цей документ розроблений  відповідно  до  Закону  України
"Про   державну   соціальну  допомогу  інвалідам  з  дитинства  та
дітям-інвалідам" і визначає умови призначення  та  порядок надання
і виплати:
     державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства  I  і  II
групи;
     державної соціальної   допомоги   непрацюючим   інвалідам   з
дитинства III групи;
     державної соціальної допомоги  дітям-інвалідам  віком  до  16
років;
     надбавки на догляд за інвалідом з дитинства I групи;
     надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років;
     допомоги на    поховання    інваліда    з    дитинства    або
дитини-інваліда віком до 16 років.

     1.2 Державна соціальна допомога призначається і виплачується:
     громадянам України,  які  постійно  проживають  на  території
України;
     іноземним громадянам  та   особам   без   громадянства,   які
переселилися  з інших держав на постійне проживання в Україну,  та
особам, які набули статусу біженців.

      2 Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та
                         дітям-інвалідам

     2.1 Право  на  державну  соціальну  допомогу мають інваліди з
дитинства I і II групи, непрацюючі інваліди з дитинства III групи,
також діти-інваліди віком до 16 років.
     Причина, група інвалідності,  строк,  на який  встановлюється
інвалідність   інвалідам   з   дитинства,   визначаються   органом
медикосоціальної експертизи згідно із законодавством України.
     Причина і   строк,   на   який   встановлюється  інвалідність
дітям-інвалідам, визначаються лікарсько-консультативними комісіями
дитячих лікувально-профілактичних закладів.
     Перелік медичних  показань,  що  дають  право  на   одержання
державної  соціальної  допомоги  на  дітей-інвалідів  віком  до 16
років,  затверджено спільним  наказом  МОЗ,  Мінпраці  та  Мінфіну
України від 08.11.2001 N 454/471/516 та зареєстровано
в Мін'юсті України 26.12.01 за N 1073/6264.
     Інвалідам з дитинства,  які мають одночасно право на державну
соціальну допомогу  і  пенсію,  призначається  державна  соціальна
допомога або пенсія за їх вибором. Державна соціальна допомога або
пенсія інвалідам з дитинства,  яких визнано недієздатними, а також
на   дітей-інвалідів   призначається   за   вибором   їх  батьків,
усиновителів, опікуна або піклувальника.

     2.2 Державна соціальна  допомога  інвалідам  з  дитинства  та
дітям-інвалідам призначається у таких розмірах:
     інвалідам з дитинства I групи -  100  відсотків  прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
     інвалідам з дитинства II групи -  70  відсотків  прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
     непрацюючим інвалідам з дитинства III групи  -  50  відсотків
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
     на дітей-інвалідів  віком  до  16  років   -   70   відсотків
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
     Державна соціальна допомога призначається на кожного інваліда
з дитинства чи дитину-інваліда відповідно до цього Порядку.

     2.3 Органи  медико-соціальної  експертизи  та заклади охорони
здоров'я у триденний строк  зобов'язані  надіслати  витяг  з  акта
огляду  інваліда  з  дитинства  або медичний висновок про визнання
дитини інвалідом до органу праці та соціального захисту  населення
за   місцем   проживання   інваліда   з   дитинства  або  батьків,
усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда.
     Не пізніше  10  днів  після надходження зазначених документів
орган  праці  та  соціального   захисту   населення   зобов'язаний
направити  письмове  повідомлення  інваліду з дитинства,  батькам,
усиновителям,  опікуну, піклувальнику дитини-інваліда про право на
державну   соціальну   допомогу,   умови,   розмір  і  порядок  її
призначення.

     2.4 Для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з
дитинства і дітям-інвалідам подаються такі документи:
     заява за формою згідно з додатком 1;
     паспорт або  в разі його відсутності інший документ,  що може
засвідчувати особу, яка подає заяву;
     копія свідоцтва про народження дитини-інваліда;
     довідка про  місце  проживання  інваліда  з   дитинства   або
дитини-інваліда  чи   копія   паспорта   інваліда  з  дитинства  з
відомостями про прописку чи копія паспорта інваліда з дитинства  з
відомостями про постійне місце проживання;
     довідка про місце проживання батьків,  усиновителів, опікуна,
піклувальника,  який подав заяву,  чи копія паспорта з відомостями
про постійне місце проживання.
     Непрацюючі інваліди  з  дитинства III групи додатково подають
копію трудової книжки  та  довідки  органів  державної  податкової
служби   про   те,   що   заявник  не  займається  підприємницькою
діяльністю,  і про відсутність  даних  про  доходи  цієї  фізичної
особи. В разі відсутності трудової книжки - лише зазначені довідки
органів державної податкової служби.
     Заява про призначення державної соціальної допомоги подається
інвалідом з дитинства  до  органу  праці  та  соціального  захисту
населення за місцем постійного проживання або за місцем фактичного
проживання інваліда,  при умові подання  довідки  про  неодержання
цієї  допомоги  в органі праці та соціального захисту населення за
місцем постійного проживання.
     Заява про  призначення державної соціальної допомоги інваліду
з дитинства I чи II групи,  який визнаний недієздатним, а також на
дитину-інваліда   подається   одним   із   батьків,  усиновителів,
опікуном,  піклувальником за місцем постійного проживання  або  за
місцем  фактичного  проживання особи,  яка подає заяву,  при умові
подання довідки про неодержання цієї допомоги в  органі  праці  та
соціального захисту населення за місцем постійного проживання.
     Якщо один  з  батьків,  усиновителів  постійно  проживає   за
інакшою адресою,  ніж дитина-інвалід, то разом із заявою він подає
довідку органу праці та соціального захисту населення про  те,  що
другий  з  батьків,  усиновителів  не  отримує  державну соціальну
допомогу на дитину-інваліда за місцем свого постійного проживання.
     Якщо з   заявою   звертається  опікун  або  піклувальник,  то
подається  також  копія  рішення   про   встановлення   опіки   чи
піклування.
     Переведення інваліда з дитинства чи дитини-інваліда з  пенсії
на державну соціальну допомогу здійснюється на підставі заяви. При
цьому державна соціальна допомога призначається з дня звернення за
нею.    Виплата    призначеної   державної   соціальної   допомоги
здійснюється з урахуванням суми виплаченої пенсії.  До документів,
необхідних   для   призначення   державної   соціальної  допомоги,
додається атестат про  припинення  раніше  призначеної  пенсії  та
витяг  з  акта  огляду  органів  медико-соціальної  експертизи  чи
медичного висновку закладу охорони здоров'я,  який  вилучається  з
пенсійної справи одержувача пенсії (у пенсійній справі залишається
завірена у встановленому порядку копія медичного документа).
     Орган праці  та  соціального  захисту   населення   перевіряє
правильність  оформлення  заяви,  відповідність  викладених  у ній
відомостей про заявника паспорту  та  іншим  документам,  здійснює
попередню   правову   оцінку   змісту   і   належного   оформлення
представлених  документів,  перевіряє  правильність  зняття  копій
відповідних  документів  і,  при необхідності,  фіксує і засвідчує
виявлені розходження.
     Документи, які  подаються  в  копіях,  та  заява повинні бути
підписані посадовими особами органу праці та  соціального  захисту
населення і засвідчені печаткою цієї установи.
     Орган праці та соціального захисту  населення,  який  прийняв
заяву   про   призначення  державної  соціальної  допомоги,  видає
заявнику (уповноваженій особі) розписку  про  прийняття  заяви  та
доданих до неї документів із зазначенням дати прийняття заяви.
     2.5 Державна соціальна допомога призначається з дня звернення
за її призначенням.
     Днем звернення за призначенням державної соціальної  допомоги
вважається  день  приймання  органом  праці та соціального захисту
населення заяви з усіма необхідними документами.
     Якщо заява  про  призначення  державної  соціальної  допомоги
надсилається поштою і при  цьому  подаються  також  всі  необхідні
документи,  то  днем  звернення  за державною соціальною допомогою
вважається дата,  вказана в поштовому штемпелі місця  відправлення
заяви.
     У тих випадках,  коли  до  заяви  про  призначення  державної
соціальної  допомоги  додані не всі необхідні документи,  заявнику
повідомляється,  які документи повинні бути подані додатково. Якщо
вони  будуть  подані  не  пізніше  3  місяців  з  дня відправлення
повідомлення про необхідність подання  додаткових  документів,  то
днем  звернення  за  призначенням  державної  соціальної  допомоги
вважається день прийняття або відправлення заяви  про  призначення
такої допомоги.
     Заява про   призначення   державної    соціальної    допомоги
розглядається  органами  праці та соціального захисту населення не
пізніше 10  днів  після  надходження  заяви  з  усіма  необхідними
документами.

     2.6 Державна  соціальна допомога інвалідам з дитинства I,  II
групи,  непрацюючим інвалідам з дитинства III групи  призначається
на весь час інвалідності,  встановленої органами медико-соціальної
експертизи.
     На дітей-інвалідів  державна соціальна допомога призначається
на строк,  зазначений  у  медичному  висновку,  який  видається  у
порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України, але
не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 16-річного віку
включно.

     2.7 У   разі  зміни  групи  інвалідності  державна  соціальна
допомога виплачується в новому розмірі. Якщо така зміна призводить
до збільшення розміру, то допомога виплачується в новому розмірі з
дня зміни  групи  інвалідності,  якщо  призводить   до   зменшення
розміру -  з місяця,  наступного за тим,  в якому встановлена нова
група інвалідності.
     Перерахунок розміру  державної  соціальної допомоги у зв'язку
зі зміною групи інвалідності інваліда з дитинства органи праці  та
соціального   захисту   населення  здійснюють  без  подання  заяви
одержувачем на підставі витягу з акта огляду інваліда з  дитинства
органами    медико-соціальної    експертизи.    Цей    перерахунок
оформлюється  рішенням  органу  праці   та   соціального   захисту
населення в  установленому  порядку,  яке  зберігається в особовій
справі інваліда з дитинства чи дитини-інваліда.
     Якщо дитина-інвалід,  на яку виплачувалася державна соціальна
допомога,  по  досягненні  16-річного  віку  визнана  інвалідом  з
дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за його
заявою (недієздатним -  за  заявою  опікуна).  У  разі  збільшення
розміру  допомога  в новому розмірі виплачується з дня зміни групи
інвалідності,  а при зменшенні розміру - з місяця,  наступного  за
тим, в якому дитині-інваліду встановлена група інвалідності.

     2.8 Виплата   державної  соціальної  допомоги  зупиняється  у
випадку пропуску інвалідом з  дитинства  строку  переогляду  стану
здоров'я     органами     медико-соціальної     експертизи     або
дитиною-інвалідом - лікарсько-консультативними  комісіями  дитячих
лікувально-профілактичних   закладів,  а  в  разі  визнання  знову
інвалідом з  дитинства  або  дитиною-інвалідом  виплата  державної
соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більше як
за  один  місяць.  При  цьому,  якщо  при  переогляді  інваліда  з
дитинства  переведено до іншої групи (вищої або нижчої),  державна
соціальна  допомога   за   зазначений   період   виплачується   за
попередньою  групою в розмірах,  що були встановлені у відповідних
періодах.
     Якщо строк   переогляду  пропущено  з  поважної  причини,  що
підтверджується     органом     медико-соціальної      експертизи,
лікарсько-консультативною            комісією             дитячого
лікувально-профілактичного   закладу,   то    виплата    державної
соціальної  допомоги поновлюється з дня зупинення виплати,  але не
більш як за 3 роки,  за умови,  що протягом  цього  періоду  особа
визнана  інвалідом  або дитиною-інвалідом. За місяць до закінчення
строку  виплати  державної  соціальної  допомоги  орган  праці  та
соціального  захисту  населення  зобов'язаний  у  письмовій  формі
попередити інваліда з дитинства,  а також  батьків,  усиновителів,
опікуна,  піклувальника  дитини-інваліда про причину припинення її
виплати.

     2.9 На  кожного  одержувача  державної  соціальної   допомоги
органом  праці та соціального захисту населення формується особова
справа,  в якій зберігаються документи,  необхідні для призначення
державної соціальної допомоги, а також розрахунки їх розмірів.




            

[alenka]

  3 Надбавка на догляд за інвалідами з дитинства I групи та
                        дітьми-інвалідами

     3.1 До державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства  I
групи призначається надбавка на догляд за ними.
     Інвалідам з   дитинства   I   групи   надбавка   на    догляд
встановлюється  на  підставі  документів,  поданих для призначення
державної соціальної  допомоги  відповідно  до  пункту  2.4  цього
Порядку.

     3.2 До державної соціальної допомоги дітям-інвалідам віком до
16 років може призначатися надбавка на догляд за ними.
     Одиноким матерям  (одиноким  батькам)  надбавка  на догляд за
дитиною-інвалідом призначається  на  підставі  поданих  документів
відповідно   до   пункту   2.4   цього   Порядку   незалежно   від
середньомісячного сукупного  доходу  сім'ї,  в  якій   виховується
дитина-інвалід.
     Одинокою матір'ю вважається жінка (яка не перебуває у шлюбі),
якщо  у  свідоцтві  про народження дитини-інваліда відсутній запис
про батька дитини або запис про батька проведено  у  встановленому
порядку за вказівкою матері.
     Одиноким  батьком  вважається  чоловік  (який  не перебуває у
шлюбі),  який  самостійно  виховує усиновлену дитину-інваліда, або
дитину-інваліда,  у якої немає матері (мати відмовилась від дитини
у пологовому будинку).
     Якщо одинока мати  (одинокий  батько)  одружилась,  право  на
надбавку за  умови,  що  діють  для  одинокої   матері  (одинокого
батька) втрачається.  У разі  розірвання  цього  шлюбу,  право  на
надбавку   на  догляд  за  дитиною-інвалідом  як  одинокій  матері
(одинокому батьку) по відношенню до дітей,  народжених  до  шлюбу,
поновлюється (якщо діти не були усиновлені під час шлюбу).

     3.3 Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років
призначається   одному   з   непрацюючих   працездатних   батьків,
усиновителів,   опікуну, піклувальнику, в тому числі інваліду  III
групи,  які фактично здійснюють  догляд  за  дитиною-інвалідом,  а
також   одному   з  непрацюючих  батьків,  усиновителів,  опікуну,
піклувальнику з числа інвалідів  I  або  II  групи,  які  фактично
здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.

     3.4 Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років
особам,  зазначеним в пункті 3.3 цього розділу,  призначається  за
умови,   якщо   середньомісячний  сукупний  доход  сім'ї,  в  якій
виховується дитина інвалід (крім сімей опікунів і піклувальників),
за  шість  календарних  місяців,  що передують місяцю звернення за
призначенням цієї надбавки,  не перевищує прожиткового мінімуму на
сім'ю.
     З додержанням таких вимог призначається  надбавка  на  догляд
жінці,   яка  має  дитину-інваліда  від  особи,  з  якою  вона  не
перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона
веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, а також
жінці,  яка припинила спільне життя з особою,  від якої  вона  має
дитину-інваліда,   або   яка  раніше  перебувала  у  шлюбі  і  має
дитину-інваліда, яка народилась до розірвання шлюбу.
     Прожитковий мінімум   на  сім'ю  визначається  відповідно  до
законодавства України.  У разі  призначення  державної  соціальної
допомоги  та  надбавки  на  догляд за дитиною-інвалідом опікуну чи
піклувальнику,  прожитковий   мінімум   визначається   тільки   на
дитину-інваліда.

     3.5 Середньомісячний  сукупний  дохід  сім'ї  для призначення
надбавки  на  догляд  за  дитиною-інвалідом  віком  до  16   років
обчислюється  згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї
для всіх видів соціальної допомоги,  затвердженою спільним наказом
Мінпраці,  Мінекономіки,  Мінфіну,  Держкомстату  та Держкомспорту
від   15.11.2001   N  486/202/524/455/3370    та    зареєстрованою
в Мін'юсті України 07.02.2002 за N 112/6400.
     При обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім'ї до її
складу включаються:
     1) чоловік,  дружина,  діти, які перебувають на їх утриманні,
віком до 18 років;
     2) студенти вищих навчальних закладів I-IV рівня  акредитації
та  професійно-технічних навчальних закладів віком до 18 років,  у
тому числі ті,  які одержують стипендію,  незалежно від  того,  де
вони  проживають  (разом  з  батьками чи перебувають на навчанні в
інших містах);
     3) особи,  шлюб  яких  не  зареєстрований,  якщо  вони  разом
проживають,  ведуть спільне господарство,  а також разом виховують
дітей;
     4) усиновлені діти,  які проживають з усиновителями, на рівні
з рідними дітьми.
     При обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім'ї до її
складу не включаються:
     1) батьки, дідусі, бабусі, брати і сестри подружжя;
     2) батьки, позбавлені батьківських прав;
     3) діти, яким виповнилося 18 років;
     4) діти, які перебувають на повному державному утриманні;
     5) один із подружжя,  з яким розірвано шлюб, або якщо шлюб не
розірвано,  але  винесено  рішення  суду  про  стягнення  з батька
(матері) аліментів;
     6) мати  (батько,  усиновитель),  яка (який) не працювала (не
працював),  не  навчалася  (не  навчався),  не  зареєстрована  (не
зареєстрований)   у  державній  службі  зайнятості  як  безробітна
(безробітний)  протягом  повного  періоду,  за  який  обчислюється
середньомісячний  дохід  (шість  календарних  місяців)  до  місяця
звернення за винятком:
     непрацюючої працездатної  матері (батька,  усиновителя),  яка
(який) доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
     непрацюючої працездатної  матері (батька,  усиновителя),  яка
(який) доглядає дитину-інваліда віком до 16 років;
     непрацюючої працездатної  матері (батька,  усиновителя),  яка
(який) доглядає  дитину  віком  до  14  років,  у  разі,  коли  за
висновком дитячого лікувально-профілактичного закладу такий догляд
необхідний;
     непрацюючої працездатної  матері (батька,  усиновителя),  яка
(який) доглядає інваліда I групи;
     7) опікуни та піклувальники та їх сім'ї.
     Якщо у складі сім'ї протягом періоду,  за  який  обчислюється
середньомісячний  сукупний  доход,  відбулися  зміни  у  зв'язку з
розірванням шлюбу, або коли шлюб між подружжям не розірвано, але в
цей  період  винесено рішення суду про стягнення з батька (матері)
аліментів,   із   середньомісячного   сукупного   доходу    сім'ї,
обчисленого  за шість останніх місяців,  виключається дохід особи,
яка вибула з кола членів  сім'ї,  і  включається  середньомісячний
розмір її аліментів.
     Якщо дитина,  яка перебуває на повному державному  утриманні,
проводить  вдома  більше  ніж  місяць  на  утриманні батьків,  при
визначені  середньомісячного  сукупного  доходу  сім'ї  ця  дитина
включається  до  складу  сім'ї  і  право  на  призначення надбавки
переглядається на період перебування дитини вдома.
     У разі  встановлення  опіки,  піклування право на призначення
надбавки на догляд визначається на підставі середньомісячної  суми
одержуваних  на  дитину-інваліда,  яка  перебуває  під  опікою  чи
піклуванням,  пенсій, допомоги, аліментів, стипендії тощо за шість
календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням
цієї надбавки.

     3.6 Під час перебування  інваліда  з  дитинства  I  групи  та
дитини-інваліда на повному державному утриманні надбавка на догляд
не призначається, а призначена надбавка не виплачується.

     3.7 Розміри надбавки на догляд:
     за інвалідом  з дитинства I групи - 50 відсотків прожиткового
мінімуму;
     за дитиною-інвалідом   віком   до  6  років  -  30  відсотків
прожиткового мінімуму;
     за дитиною-інвалідом  віком  від 6 до 16 років - 50 відсотків
прожиткового мінімуму.
     Розмір надбавки   на   догляд  встановлюється  відповідно  до
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     3.8 Надбавка на догляд призначається з дня  звернення  за  її
призначенням.

     3.9 Для призначення надбавки на догляд одинока мати (одинокий
батько) додатково до  документів,  вказаних  у  пункті  2.4  цього
Порядку, подає:
     заяву про призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом
за формою, згідно з додатком 1;
     оригінал довідки органу реєстрації актів  громадського  стану
про  підстави  внесення  до книги реєстрації народження відомостей
про батька дитини,  якщо одинока мати не перебуває (не перебувала)
на  обліку  в  органах  праці  та соціального захисту населення як
одинока мати,  або довідку зазначених  органів  про  те,  що  вона
перебуває (перебувала) на обліку як одинока мати;
     довідку про спільне проживання з дитиною-інвалідом, видану за
місцем  проживання.  При  неможливості отримати таку довідку орган
праці та соціального захисту населення здійснює обстеження на дому
і  складає  акт  обстеження  з  висвітленням цих фактів за формою,
згідно з додатком 2;
     рішення про  усиновлення (для усиновлених дітей);
     довідка з місця навчання дитини.

     3.10 Для призначення надбавки на догляд за  дитиною-інвалідом
особи,   вказані   у   пункті  3.3  цього  розділу,  додатково  до
документів, перелічених у пункті 2.4 цього Порядку, подають:
     заяву    про    призначення      надбавки   на    догляд   за
дитиною-інвалідом;
     довідку про склад сім'ї (крім сім'ї  опікуна,  піклувальника)
із  зазначенням прізвищ,  імен та по батькові,  родинних стосунків
членів сім'ї;
     довідки про   доходи  кожного  члена  сім'ї  за  попередні  6
місяців;
     довідки про  одержувані на дитину-інваліда,  що перебуває під
опікою чи піклуванням, пенсії, допомогу, аліменти;
     копію трудової книжки та довідки органів державної податкової
служби  про  те,  що   заявник   не   займається   підприємницькою
діяльністю,  і  про  відсутність  даних  про  доходи цієї фізичної
особи,  а в разі відсутності  трудової  книжки  -  лише  зазначені
довідки органів державної податкової служби;
     довідку про спільне  проживання  дитини-інваліда  з  одним  з
батьків,   усиновителів,   видану   за   місцем   проживання.  При
неможливості отримати таку  довідку  орган  праці  та  соціального
захисту  здійснює  обстеження  на  дому і складає акт обстеження з
висвітленням цих фактів;
     довідки про  наявність  та  розміри  земельних  ділянок,  які
виділено   для   ведення   особистого   підсобного   господарства,
городництва,  сінокосіння,  випасання  худоби та земельної частки,
виділеної внаслідок розпаювання землі;
     довідка з місця навчання дитини.
     Опікунам, піклувальникам    надбавка     на     догляд     за
дитиною-інвалідом призначається  з  дня  звернення  при  наявності
рішення   про    встановлення    опіки    чи    піклування     над
дитиною-інвалідом.

     3.11 Надбавка   на   догляд  за  дитиною-інвалідом  одному  з
непрацюючих батьків,  усиновителів,  опікуну,  піклувальнику,  які
фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом,  призначається на
6 місяців,  але не більше ніж на строк інвалідності,  зазначений у
медичному   висновку,   та   не  більш  як  по  місяць  досягнення
дитиною-інвалідом    16-річного    віку   включно. Для призначення
надбавки на   наступні  6 місяців одержувачам необхідно подати всі
документи, зазначені у пункті 3.10 цього Порядку.
     Надбавка на  догляд  за  дитиною-інвалідом  одиноким  матерям
(одиноким   батькам),   які   фактично   здійснюють   догляд    за
дитиною-інвалідом, призначається на строк інвалідності, зазначений
у медичному  висновку,  але  не  більш  як  по  місяць  досягнення
дитиною-інвалідом 16-річного віку включно.

     3.12 У   разі   встановлення   дитині-інваліду,  яка  досягла
16-річного  віку,  інвалідності  I  групи,  надбавка   на   догляд
встановлюється    з    дня    визначення    інвалідності   органом
медикосоціальної експертизи з урахуванням суми виплаченої надбавки
на догляд за дитиною-інвалідом, якщо остання була призначена.

     3.13 Перерахунок    розміру    надбавки    на    догляд    за
дитиною-інвалідом, якій  виповнилося  6  років,  органи  праці  та
соціального  захисту  населення здійснюють без подання одержувачем
заяви,  але з оформленням рішення про перерахунок в  установленому
порядку. В новому розмірі надбавка на догляд встановлюється з дня,
коли дитині виповнилося 6 років.

     3.14 Виплата  надбавки  на  догляд  зупиняється   у   випадку
пропуску  інвалідом  з дитинства I групи строку переогляду органом
медикосоціальної    експертизи     або     дитиною-інвалідом     -
лікарсько-консультативною             комісією            дитячого
лікувально-профілактичного закладу.
     Якщо строк  переогляду пропущено з поважної причини,  виплата
надбавки поновлюється з дня зупинення виплати,  але не більш як за
один  місяць,  при умові,  що за цей період його визнано інвалідом
або дитиною-інвалідом і при наявності права на отримання надбавки.
     У разі   припинення  виплати  надбавки  на  догляд  унаслідок
нез'явлення на  переогляд  без  поважних  причин,  при  наступному
визнанні інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом, виплата цієї
надбавки поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання
дитиною-інвалідом і при наявності права на отримання надбавки.
     У випадках,  наведених у цьому пункті,  виплата  надбавки  на
догляд поновлюється  із  додержанням  умов,  визначених  у пунктах
3.1 - 3.4 цього розділу.

     3.15 У разі працевлаштування  особи,  яка  фактично  здійснює
догляд  за  дитиною-інвалідом  (крім  одиноких матерів та одиноких
батьків),  виплата  надбавки  на  догляд  припиняється  з  місяця,
наступного за тим, в якому відбулося працевлаштування.

     3.16 У разі виникнення обставин, які призводять до припинення
виплати надбавки на догляд за дитиною-інвалідом  (зміни  у  складі
сім'ї,  збільшення  сукупного  доходу сім'ї,  влаштування на повне
державне утримання тощо), одержувачі зобов'язані повідомити про це
органи праці та соціального захисту населення.  Зняття надбавки на
догляд у таких випадках проводиться з місяця, наступного за тим, в
якому виникли ці обставини.





              

[alenka]

 4 Виплата державної соціальної допомоги

     4.1 Державна   соціальна   допомога  виплачується  державними
підприємствами  і  об'єднаннями  зв'язку  за   місцем   проживання
інваліда   з   дитинства   або  батьків,  усиновителів,  опікунів,
піклувальників,  яким призначена допомога на  дітей-інвалідів  або
інвалідів I чи II групи, які визнані недієздатними.
     Виплата державної соціальної допомоги  провадиться  щомісячно
за   графіками,   які   складаються  державними  підприємствами  і
об'єднаннями  зв'язку  та  узгоджуються  з   органами   праці   та
соціального  захисту населення,  на підставі виплатних документів,
що готують органи праці та соціального захисту населення, згідно з
Інструкцією про порядок організації,  оформлення,  фінансування та
виплати  пенсій  і  грошової  допомоги  підприємствами   поштового
зв'язку  України,  затвердженої  спільним  наказом Держкомзв'язку,
Мінпраці та Пенсійного фонду України від 02.07.1998  N 101/123/67,
зареєстрованої  в   Мін'юсті України 06.08.1998 за N 494/2934.
     Виплата державної   соціальної  допомоги  може  здійснюватися
через установи уповноважених банків за письмовою заявою одержувача
згідно  з  діючим  Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за
згодою  пенсіонерів  та  одержувачів  допомоги  через  їх  поточні
рахунки  у  банках,  затвердженим  постановою  Кабінету  Міністрів
України від 30.08.1999 N 1596.

     4.2 Перерахування   коштів    державним    підприємствам    і
об'єднанням   зв'язку   та   установам  уповноважених  банків  для
забезпечення виплати державної  соціальної  допомоги  здійснюється
органами  Державного  казначейства України за поданням відповідних
органів праці та соціального захисту населення.

     4.3 При  зміні  одержувачем  державної  соціальної   допомоги
постійного  місця  проживання  виплата цієї допомоги продовжується
відповідним органом праці  та  соціального  захисту  населення  за
новим  місцем проживання з того часу,  з якого вона була припинена
за попереднім місцем проживання.

     4.4 Припинення виплати державної соціальною допомоги  (в тому
числі  з надбавкою) у зв'язку з відновленням здоров'я здійснюється
з місяця, наступного за тим, в якому особу не визнано інвалідом.

     4.5 Призначена  державна  соціальна   допомога   виплачується
інваліду  з дитинства I чи II групи незалежно від одержуваного ним
заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів.
     Державна соціальна    допомога,    яка    призначається    на
дитину-інваліда віком до  16  років,  виплачується  незалежно  від
одержання на неї інших видів допомоги.

     4.6 Державна   соціальна   допомога   може  виплачуватися  за
довіреністю,  порядок оформлення і  строк  дії  якої  визначаються
законодавством України.

     4.7 Державна  соціальна допомога інвалідам з дитинства у разі
влаштування їх у будинок-інтернат для громадян  похилого  віку  та
інвалідів виплачується в розмірі 20 відсотків призначеного розміру
державної соціальної допомоги (без надбавки на догляд)  з  місяця,
наступного за місяцем, в якому виникли ці обставини.
     У разі тимчасового вибуття з будинку-інтернату у  зв'язку  із
хворобою  або  за  особистими  мотивами ( без виключення із списку
підопічних ) призначена державна соціальна допомога виплачується в
повному  розмірі  за весь період відсутності у будинку-інтернаті з
дня вибуття по день повернення включно.  Виплата у вказаний період
провадиться на підставі наказу (витягу з наказу) будинку-інтернату
про зняття з матеріального забезпечення,  копія якого надсилається
органу праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням
будинку-інтернату  після   повернення   підопічного   інваліда   з
дитинства в будинок-інтернат.
     Якщо інвалід з дитинства вибуває назавжди з будинку-інтернату
для   громадян  похилого  віку  та  інвалідів,  виплата  державної
соціальної  допомоги  з  надбавкою   на   догляд,   якщо   остання
призначена,  відновлюється в повному розмірі з місяця,  наступного
за місяцем вибуття з будинку-інтернату.

     4.8 Призначена державна соціальна  допомога  та  надбавка  не
виплачується  протягом  перебування  дитини-інваліда  віком  до 16
років на повному державному утриманні.
     Виплата державної    соціальної    допомоги    та    надбавки
припиняється з місяця,  наступного за тим,  з якого дитина-інвалід
перебуває на повному державному утриманні.
     Якщо дитина-інвалід вибуває назавжди з установи (закладу), де
вона  була  на повному державному утриманні,  або на період більше
ніж місяць,  державна соціальна допомога з  надбавкою  на  догляд,
якщо  дитина-інвалід  має  на  неї право,  відновлюється в повному
розмірі з першого числа місяця,  наступного за  місяцем,  в  якому
виникли ці обставини.
     Протягом перебування дитини-інваліда  на  повному  державному
утриманні одному з батьків (усиновителів, опікуну, піклувальнику),
якому   була   призначена   державна   соціальна    допомога    на
дитину-інваліда, на  підставі  його  заяви  може  бути  призначена
пенсія,  на  яку  дитина-інвалід  має  право.  Органи   праці   та
соціального  захисту  населення  повинні  повідомляти  одержувачів
державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів,  які  влаштовані
на повне державне утримання, про їх право на призначення пенсії. У
цьому випадку,  коли дитина-інвалід,  якій була призначена пенсія,
вибуває  назавжди  з  установи,  де  вона  перебувала  на  повному
державному утриманні,  або  на  період  більше  ніж  один  місяць,
державна  соціальна  допомога з надбавкою на догляд,  за наявності
підстав,  призначається і виплачується в повному  розмірі  з  дати
вибуття,   яка   підтверджується   документом  установи,  де  вона
перебувала на повному державному утриманні,  але не раніше  ніж  з
дня звернення за її призначенням.

     4.9 Якщо дитина-інвалід,  яка перебуває на повному державному
утриманні,  по досягненню  16-річного  віку  визнана  інвалідом  з
дитинства,  виплата призначеної допомоги поновлюється в розмірі 20
відсотків   розміру державної соціальної допомоги за заявою з  дня
встановлення групи інвалідності.

     4.10 Призначені   суми   державної   соціальної   допомоги  з
надбавкою на  догляд,  якщо  остання  призначена,  не  витребувані
своєчасно одержувачем,  виплачуються за минулий час не більш як за
12 місяців перед зверненням за їх одержанням.
     Призначені суми  державної соціальної допомоги з надбавкою на
догляд,  якщо остання призначена,  не одержані  своєчасно  з  вини
органу,  який  призначає або виплачує державну соціальну допомогу,
виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким  строком.  При
цьому   виплата   за   минулий   час   здійснюється,  виходячи  із
прожиткового   мінімуму,   затвердженого   на   день   виплати   з
компенсацією  за  несвоєчасну  виплату відповідно до законодавства
України.

                     5 Допомога на поховання

    5.1  У  разі  смерті інваліда з дитинства або  дитини-інваліда
віком до 16 років членам сім'ї або особі, яка здійснила поховання,
виплачується  допомога  на  поховання у розмірі  двомісячної  суми
державної соціальної допомоги на день смерті.
     Особам, які мають право одночасно на  допомогу  на  поховання
інваліда  з  дитинства  або  дитини-інваліда  відповідно до Закону
України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства  та
дітям-інвалідам" та  на допомогу на поховання,  яка
надається на загальних підставах у розмірах,  визначених Кабінетом
Міністрів України,  призначається один із цих видів допомоги за їх
вибором.

     5.2 Допомога на поховання не виплачується у разі:
     смерті особи,  яка перебувала на повному державному утриманні
(крім  випадків,  коли  поховання  здійснюється  членами сім'ї або
іншою особою);
     смерті осіб,  поховання  яких  проводиться  за рахунок коштів
державного бюджету.

     5.3 Для оформлення допомоги на  поховання  органам  праці  та
соціального  захисту  населення  подається  заява  та  довідка про
смерть, видана органами реєстрації актів громадянського стану.
     На звороті   довідки   про   смерть   робиться  розпорядження
керівника  органу  праці  та  соціального  захисту  населення  про
призначення допомоги на поховання з зазначенням дати та суми,  яка
належить до виплати, і завіряється печаткою.
     Допомога на   поховання  виплачується  незалежно  від  строку
звернення за її виплатою,  але при умові,  що  смерть  настала  не
раніше 1 січня 2001 року.

     5.4 Витрати  на  виплату  допомоги  на  поховання інвалідів з
дитинства та дітей-інвалідів провадяться за рахунок джерел, з яких
виплачувалась державна соціальна допомога.

                       6 Кінцеві положення

     6.1 Розмір   державної   соціальної  допомоги  встановлюється
відповідно до прожиткового  мінімуму,  що  визначається  згідно  з
законодавством України.
     У разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок державної
соціальної  допомоги  здійснюється  органами  праці та соціального
захисту населення без подання одержувачем заяви, але з оформленням
відповідного  рішення  про  перерахунок  в  установленому порядку.
Виплата в новому розмірі здійснюється з місяця, наступного за тим,
в  якому збільшився прожитковий мінімум,  якщо інше не передбачено
чинним законодавством.
     Покриття витрат  на  виплату  державної  соціальної  допомоги
здійснюється  за  рахунок  коштів  Державного  бюджету  у  вигляді
субвенцій до місцевих бюджетів.

     6.2 Державна  соціальна  допомога  інвалідам  з дитинства або
дітям-інвалідам віком до 16 років призначається органами праці  та
соціального захисту населення.
     У сільській місцевості заяви з необхідними документами можуть
приймати  уповноважені  особи,  визначені  виконавчими  комітетами
селищних і сільських рад.  Для призначення і нарахування державної
соціальної  допомоги,  надбавки  на догляд,  допомоги на поховання
уповноважені  особи  передають  прийняті   документи   відповідним
органам праці та соціального захисту населення.
     Про призначення   або   відмову   у   призначенні   державної
соціальної  допомоги  орган праці та соціального захисту населення
письмово повідомляє особу, що звернулася за її призначенням.

     6.3 Суми державної соціальної допомоги та надбавки на догляд,
якщо  остання  призначена,  надміру виплачені одержувачу внаслідок
зловживань з  його  боку  (внаслідок  подання  документів  з  явно
неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі
сім'ї тощо),  стягуються  на  підставі  рішення  органу  праці  та
соціального захисту населення.
     Відрахування на підставі рішень органу праці  та  соціального
захисту  населення  щомісячно  провадяться  в розмірі не більше 25
відсотків державної соціальної допомоги  з  надбавкою  на  догляд,
якщо остання призначена, понад відрахування з інших підстав.

     6.4 Призначені суми державної соціальної допомоги з надбавкою
на  догляд,  які  належали  інваліду  з  дитинства  і   залишилися
недоодержаними  у зв'язку з його смертю,  не включаються до складу
спадщини і виплачуються тим  членам  його  сім'ї,  які  згідно  із
законодавством  належать  до  кола осіб,  забезпечуваних пенсією у
зв'язку із втратою годувальника. Однак батьки і чоловік (дружина),
а  також  родичі,  які  проживали разом з інвалідом з дитинства на
день його смерті,  мають право на одержання цих сум і в тому разі,
якщо  вони  не  входять у коло забезпечуваних пенсією у зв'язку із
втратою годувальника.  Державна  соціальна  допомога  виплачується
зазначеним  особам  за  повний  місяць,  в  якому  настала  смерть
інваліда з дитинства, незалежно від дати його смерті.
     Призначені суми  державної соціальної допомоги з надбавкою на
догляд, які належали дитині-інваліду і залишилися недоодержаними у
зв'язку   з   його   смертю,   виплачуються   одному   з   батьків
(усиновителів,  опікуну, піклувальнику), або одному з членів сім'ї
дитини-інваліда,  які  проживали разом з дитиною-інвалідом на день
його смерті. Ця державна соціальна допомога виплачується за повний
місяць, в якому настала смерть дитини-інваліда.
     Зазначені суми виплачуються,  якщо звернення за ними надійшли
не  пізніше  6  місяців  після  смерті  інваліда  з  дитинства або
дитини-інваліда.

     6.5 При визначенні сукупного доходу  сім'ї  органи  праці  та
соціального  захисту населення,  що призначають державну соціальну
допомогу,  мають право користуватися всіма  офіційними  джерелами,
які   містять   інформацію  про  доходи  громадян,  у  тому  числі
інформацією органів державних податкових адміністрацій.

     6.6 Рішення органу праці та соціального захисту населення про
призначення (непризначення) державної соціальної допомоги інваліду
з дитинства,  дитині-інваліду чи надбавки на догляд на  ними  може
бути  оскаржене  у  відповідних  органах  виконавчої  влади  або в
судовому порядку.

 Начальник Управління політики
 соціального захисту інвалідів                   В.П. Войтович